Зимові свята

• 6 січня — Святвечір, Багата кутя
• 7 січня — Різдво Христове
• 13 січня — Щедрий вечір, Меланки
• 14 січня — Новий рік (за старим стилем), Василя
• 18 січня — Другий Святвечір, Голодна кутя
• 19 січня — Водохреще, Йордан

       Як, коли і кому годиться ходити колядувати, щедрувати та посівати?

7 січня — Різдво Христове.
Напередодні (6 січня) — Святвечір, Багата кутя

У різних регіонах України існують деякі відмінності у святкуванні Святвечора. Однак скрізь є обряд приготування куті. Її називають багатою, оскільки готують дванадцять пісних страв, серед яких обов’язково мають бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею й капустою, вареники з картоплею, узвар. На Правобережжі кутю готують з пшениці, а на сході України — з ячменю, заправляючи тертим маком, горіхами, медом і узваром. 

Після врочистого вечірнього богослужіння в церкві — коли на небосхилі з’явиться перша зірка — усією родиною сідають до столу. До святкової вечері, за українським звичаєм, запрошують бідних і самотніх. Разом з господарем присутні виголошують молитву за всіх померлих і живих родичів.

Колядування

Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи з 6 січня аж до 15 лютого, тобто, до свята Стрітення.

Щоправда, найпоширенішим часом для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!

За традицією, колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. На початку потрібно запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.

Самі колядки співаються повільно, протяжно. Рядки, які повторюються (рефрени), варто таки повторювати.

Колядників варто обдаровувати  цукерками, яблуками, горіхами…

В будь-якому випадку, пам’ятайте, що колись кожна українська родина вважала за честь, що колядники їх не обминули і прийшли привітати з Різдвом.

«Добрий вечір тобі, пане господарю»

Добрий вечір тобі,
пане господарю!
Ра- дуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

Застеляйте столи
Та все килимами,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

Та кладіть колачі,
З ярої пшениці,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

Бо прийдуть до тебе,
Три празники в гості,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

А що перший празник,
Рождество Христове,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

А що другий празник,
Святого Василя,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

А третій же празник,
Святе Водохрещя.
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

А що перший празник,
зашле тобі втіху,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

А що другий празник,
зашле тобі щастя,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
 

А що третій празник,
зашле ще й здоров'я
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

«Коляд, коляд,колядниця»

Коляд, коляд,колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку,
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок,
Та давайте п’ятачок!

«Йдем колядувати»

Вийди, зіронько на небо,
Освіти нам путь (дорогу.)
Ми йдемо колядувати,
Щоб відати шану Богу.
 

Вийди, місяцю, на небо,
Усміхнись нам миленько,
Разом ми почнем коляду,
Що припала до серденька.
 

Понад снігом, понад світом
Спів дитячий покотився:
Веселіться нині, люди,
Бог Передвічний народився...

Щедрування

Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл тощо.

Виконуються щедрівки у вечір напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня.

За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від «багатої» (що на Різдво), її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Цього дня козу водять. Саму козу здебільшого роблять із дерев'яної палиці, один із кінців якої слід розколоти — це будуть роги. Роги можна прикрасити на власний смак, зокрема, можна прив'язати дерев'яні ложки — козячі вуха. З протилежного боку палиці чіпляють якийсь віхтик — це буде козячий хвіст. Коли коза готова, її треба «одягти» в старий кожух хутром нагору, але так, щоб видно було, де в цієї імпровізованої кози «морда». Рукава кожуха мають звисати вниз — це «ноги» кози. От той, хто цього вечора «коза», залізає під кожух, однією рукою тримається за прикрашену палицю та крутить «хвостом». Окрім «кози», компанія вибирає на вечір «кота» — зазвичай це наймолодший хлопець із гурту; до обов'язків «кота» входить носити торбу, нявчати та просити сала.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

«Щедрик, щедрик, щедрівочка» (1)

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились,
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова —
В тебе жінка чорноброва».
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

«Щедрик-щедрик, щедрівочка» (2)

Щедрик-щедрик, щедрівочка
Прилетіла ластівочка,
Стала вона щебетати,
З Новим роком всіх вітати.
Будьте здорові,
Хазяїн з хазяйкою,
Та й з усім домом,
Та й з усім родом,
Віншуємо щастям, здоров’ям
Ми щиро бажаємо
В році Новому
Миру і злагоди
Вашому дому!
А ще вам бажаєм
Бути з добрим урожаєм,
Здоров’я, щастя
На весь рік,
Щоб жили ви краще,
Ніж торік!
З Новим роком
Будьте здорові!

«Щедрик-ведрик»

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку масла,
Кільце ковбаски.
Дайте книш,
Бо пущу в хату миш,
Дайте ковбасу,
Бо хату розтрясу,
Дайте ще кишку,
З’їм у затишку.

«Щедрівка»

- Дозвольте щедрувати!
- Дозволяємо!

В щедрий вечір, в Новий рік
Ми вітаємо усіх!
Діти хай у Вашім домі
Будуть вік увесь здорові,
Господиня хай радіє,
А господар має втіху:
В новий рік добро, надіє,
Хай приспить щедрівка лихо.
В Щедрий вечір щедрівонька,
Прилетіла ластівка.
Гарну пісню заспівала,
Всій землі защедрувала.

Ми почули голос птиці,
Пісню з нею заспівали.
Приготуйте нам гостинці,
Щоби Вам защедрували.

В щедрий вечір, в Новий рік
Ми вітаємо усіх!
Будьте щедрі та багаті,
Пісня хай дзвенить у хаті.
Господиня, наче квітка,
А господар, ніби сокіл,
І такі ж хороші дітки!
З Новим Щастям! З Новим Роком!

Я щедрівочку свою
Добрим людям роздаю,
Ви її усім співайте,
Всюди радість засівайте.

В щедрий вечір, в Новий рік
Ми вітаємо усіх!
Будьте здорові, щасливі й багаті!
Хай пісня чудова лунає на святі!

Посівання (засівання)

А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном.

Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим. 

«З Новим, вас, люди, роком»

З Новим вас люди роком,
з новим вас люди щастям!
Сіємо, сіємо, сієм посіваєм
повнися земле врожаєм.
Сіємо, сіємо, сієм посіваєм
повнися земле врожаєм.

Хай вам уродить жито,
щоб було добре жити.
Сіємо, сіємо, сієм посіваєм
повнися земле врожаєм.
Сіємо, сіємо, сієм посіваєм
повнися земле врожаєм.

Хай золота пшениця,
колосом колоситься.
Сіємо, сіємо, сієм посіваєм
повнися земле врожаєм.
Сіємо, сіємо, сієм посіваєм
повнися земле врожаєм.

18 січня —другий Святвечір, Голодна кутя

Останній день колядок і щедрівок.

Весь день постують. Сідають вечеряти, як засяє вечірня зоря.

На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.

Після вечері «проганяючи кутю»:

Тікай, кутя, із покутя,
А узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтесь на полиці,
А дідух — на теплий дух,
Щоб покинути кожух.

Дідуха несуть на вигін чи в садок і палять: символічно прощаються з зимою і закликають весну. Попіл з дідуха несуть на город — «щоб огірки родили».

19 січня — Водохреще, Йордан

За тиждень до Водохрестя прорубували на річці чи ставку ополонку, виплювали з льоду великий хрест, ставили його поруч з ополонкою й облипали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували з льоду престол. Усе оздоблювали аркою з ялинових чи соснових гілок.

У цей день жінки та дівчата несли хрестити «трійцю» — три свічки з пучком калини, васильків чи безсмертників. Їх перев’язували квітчастою хустиною, намистом і барвистими стрічками. «Трійцю» запалювали від свічок, що горіли на престолі, а після освячення води — її гасили, занурюючи свічки в ополонку. Хлопчики приносили на Водосвяття голубів, яких випускали після богослужіння. Потому родина поверталася додому. Батько брав пучок васильків чи безсмертників і окроплював освяченою водою все в хаті та в господарстві. Потім крейдою писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Перед обідом усі пили освячену воду.

По обіді дівчата бігали до річки вминатися в «йорданській воді» чи вмивалися вдома освяченою водою.

Дай, Боже, що ми сказали,
Аби і так стало і вам, і нам,
І цьому щасливому двору,
І всьому миру Господньому!
Хай вам святиться, веселиться
Святая йорданська водиця.
Як нині і в рік, і від року в рік,
І на цілий вік!
Христос хрещається!

Веселих свят!