Святом Первоверховних апостолів Петра й Павла 12 липня завершується цикл великих свят. Також Зелені свята та Івана Купала входять до цього циклу. Нерозривно в них поєдналися християнське віровчення та народні традиції, що утворили своєрідний сплав народної культури, у якому одне від одного не можна відділити. До прадавніх місцевих звичаїв це свідчить про певну толерантність Православної церкви.
У православному календарі свято Славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла посідає важливе місце, оскільки святий Петро вважається першим серед апостолів, їхнім пастирем. Святий Петро вважається покровителем рибалок, його просять про вдалий і великий улов риби.
Святом Петра закінчується Петрівка — піст, що тривав упродовж кількох тижнів. Як було сказано вище, цього посту дотримувалися не так суворо, як Великого посту і Пилипівки. Запаси борошна і круп добігали кінця, а до нового врожаю було ще далеко. На Волині говорили: “Петрівка — на хліб катівка”. Тому під час косовиці й початку жнив сили підтримували скоромними стравами, особливо в найтяжчі робочі дні. Щоправда, до раціону вводили багато свіжої зелені, молодої городини, картоплі й грибів. Варили зелений борщ, робили холодник (холодний борщ), голубці в молодому буряковому листі.
Традиції Дня Петра і Павла
Вважалося добрим знаком, коли свято Петра припадало на середу, — тоді слід було чекати гарного року. Від цієї прикмети виникла приказка: «Не усе в середу Петра, а є в інчу днину».
Свято Петра дуже шановане серед українців. До цього дня білили і ошатно вбирали хати, образи прикрашали свіжими рушниками, підмазували долівку, білили та розмальовували піч. До церкви йшли у святковому одязі, дівчата плели, вінки з волошок і маків Петро й Павло вважалися покровителями скотарів, тому до свята для пастушків обов’язково пекли мандрики (мандриґи) із сиру.
Сир з кислого молока — давній кулінарний винахід. Згадки про нього зустрічаються у старовинних культурах. В Україні сир (російською – творог) готують і для повсякденного, і для святкового харчування. На Петра обов’язково пекли сирні мандрики. У різних регіонах вони мали різні варіанти, але основною формою цього печива були пампушки з пшеничного борошна, сиру, яєць, масла.
Перед святом всі сільські хлопці та дівчата йшли в поле зустрічати світанок, гуляючи там всю ніч і чекаючи сходу сонця. Як вважалося в народі з давніх часів, сонце в день Петра і Павла було особливим: грало різними кольорами і при цьому переливалося, як веселка. Зустрівши сонечко, молодь заплітала вінки на гілках дерев, найчастіше на березах.
Важливо знати, що в цей день:
Не можна вінчатися, сваритися, лаятися, або навіть думати про погане.
Вважається, що це буде найгарячіший день літа.
Працювати в цей день категорично не можна.
Був такий звичай, як «вартувати сонце» - полягав він у тому, щоб з самого ранку молоді люди виходили в чисте поле і чекали схід сонця, плетучи вінки.
Було невелике виключення з правил, існувало повір'я, що саме в цей день всі злаки набирали свою вагу, тому люди часто виходили працювати на полі.
Дуже часто День Петра і Павла супроводжувався різними ярмарками, які називалися «петровські». А в кінці дня мало бути бурхливий і гучне застілля.
Прикмети і приказки дня Петра і Павла
Жіноче літо до Петра, з Петрова дня - жнивну пора!
З Петрова дня червоне літо, зелений покіс.
Петров день - початок покосу трав. Готуй коси і серпи.
З Петрова дня зірниця хліб зоріт.
Коли дощ на Петров день, то сінокіс буде мокрим.
Як прийде Петро, так і буде тепло.
Селяни раділи: на Петров день - колос, на Ільїн - Колобов.
Починає рано темніти - Петро і Павло день збавив. Соловей співає до Петрова дня. Прийде Петрок - зірве листок.
З Петрова дня зозуля перестає кувати.
Якщо зозуля перестає кувати за тиждень до Петрова дня, то і зима почнеться за тиждень або за два до Різдвяного Миколи та й ніколи.
